Урок 1
Знайомство. Налаштування на заняття. Як проходить курс. Як здавати звіти по домашньому завданню.
Вітаю вас в 17-му уроці. Сьогодні ми з вами розберемо механіку формування у мозку людини уявлень та переконань про світ. Певного механізму, який схожий на окуляри, через які ми починаємо сприймати все навкруги.
Механізм, який або допомагає нам заробляти більше грошей, або ж - заважає.
Більша частина наших уявлень про світ з’являються у нас в дитинстві
Заведено вважати, що це відбувається до 7 років. Тоді, коли наш неокортекс ще не сформований, у дитини відсутнє аналітичне мислення та досвід.
Нашому мозку, за короткий проміжок часу, потрібно засвоїти велику кількість інформації про навколишній світ, щоб вибудувати потрібні моделі поведінки для виживання.
Тому, дитячий мозок легко переймає установки авторитетного оточення: батьків, родичів, вихователів, більш дорослих дітей.
Мозок копіює та переймає чужі програми поведінки, важаючи їх цінними складовими світогляду.
«Якщо моє оточення (моє плем'я) оперує подібними установками, та воно вижило, я можу їх використовувати для свого виживання»
В дорослому віці ми також здатні переймати чужі уявлення про світ в тих темах, в яких у нас недостатньо досвіду.
Нас же переконали в школі, що Земля кругла, і навряд, хтось намагався це довести чи заперечити за допомогою досліджень.
Здебільшого, мозок людини не любить думати раціонально - це забирає багато часу та енергії.
У більшості випадків, рептилія намагається робити висновки та приймати рішення, що в тисячі разів швидше та енергоощадливо. Тому, людина здатна приймати на віру все, що чує чи бачить.
По-перше, нам це вигідно (нашій рептилії) - якщо ми будемо розбирати та аналізувати кожен факт, нам не вистачить і декількох життів. Набагато простіше прийняти якусь ідею від авторитетного джерела. Тобто, не має змісту витратити кілька років для того, щоб довести, що Земля, таки кругла - це не вплине суттєво на ваше життя. Погодитись з цим набагато простіше.
Інша справа - ті сфери та теми, які мають для нас велике значення та потужно впливають на життя в цілому. Заради цього є зміст включати розумний мозок (неокортекс), аналізувати, думати, а не просто переймати чиєсь бачення.
По-друге, більшість людей відучуються думати власною головою, звикаючи переймати уявлення інших. Особливо, коли людина знаходиться у постійному стресі та виснаженні - для цього у мозку, елементарно, не вистачає енергії.
Згадайте про стан «жертви обставин», в якому людина не шукає рішень, не аналізує те, чим керується у своєму житті, а просто переймає уявлення інших людей на віру, не піддаючи їх сумнівам.
«Якщо все моє оточення говорить про те, що життя - це постійна боротьба!, «хочеш жити - вмій крутитись», «гроші приносять страждання», «Гроші - це зло» - відповідно, це правда.
Повертаємось до дитини, мозок якої, як чистий листок - де прописані тільки базові інстинктивні програми і яка починає вбирати в себе всі переконання та копіювати поведінку своїх батьків.
Зустрів якось таку історію.
Мама збирається відварити курку, відрізає їй голову та складає її в каструлю. Дочка, яка спостерігає за цим процесом цікавиться - для чого відрізають голову. Га що мама відповідає: «Не знаю, так завжди робила моя мама, твоя бабуся - давай її спитаємо».
Спитали у бабусі - вона відповіла, що навчилась цього у своєї мами. Прабабуся була ще жива і їй задали теж питання. На що прабабуся відповіла: «Оскільки в мене була маленька каструля, а курка була велика - я завжди відрізала їй голову, бо цілою вона не влазила».
Показовий приклад, в якому кілька поколінь жінок копіювали шаблон поведінки, який вже давно став не актуальним. Але, до певного моменту, ніхто не поцікавився - для чого так роблять. Просто повторювали це, як певний ритуал.
Впевнений, ви можете згадати не один приклад зі свого життя, чи зі своїх спостережень, де ви були свідками слідування певним правилам, котрі потрібно дотримуватись, але в чому їх зміст - ніхто відповідь дати не може.
Таким чином, в наш мозок вбудовується безліч уявлень, переконань та шаблонів (патернів) поведінкових реакцій. Ми переймаємо їх від більш авторитетних людей та не піддаємо сумніву їх доцільність чи зміст.
Батьки вчать дітей - «гроші дістаються завдяки важкій праці», при цьому «як би важко не працював, чесним шляхом багато не заробиш», «всі, хто має багато грошей - заробляють не чесним шляхом», «необхідно бути порядною людиною та заробляти так, як всі інші» тощо.
Школа - Інститут - Робота - Пенсія - єдиний вірний сценарій порядного та чесного життя. Не потрібно пручатись та намагатись, щось вигадувати. «Краще знайди собі нормальну роботу».
При цьому, не обов’язково прямо говорити про це дитині, щоб здійснити вплив на неї. У більшості випадків, дитина просто спостерігає, слухає та все чудово переймає.
Авторитетні дорослі, засоби масової інформації, художні фільми - постійно завантажують в мозок інформацію про те, що багаті люди - крадії, нечесні, «з жиру бісяться», обманюють тощо.
Мозок, для нашої ж безпеки та виживання, формує уявлення «Багаті люди погані, їх ніхто не любить, всі засуджують. Краще мати менше грошей, але бути хорошим» - це підвищить ймовірність виживання.
Інстинкт зграї змушує людину взяти собі ці уявлення про життя, навчитися так думати й відчувати, щоби бачити світ в одному з ними «кольорі» - так, як бачать та сприймають у вашому оточенні, щоб вести себе так само як і вони.
Якщо наше оточення має «злиденне мислення», ми приречені сприймати світ так само.
Якщо ви це усвідомлюєте та здатні помічати, ви піднялись на вищий рівень («внутрішнього спостерігача») - та здатні змінити ситуацію.
«Рожеві окуляри», або як працює світосприйняття
В нашому випадку, «рожеві окуляри» - це набір правил, установок, переконань та вірувань людини, на основі яких мозок будує нашу реальність у тій чи іншій сфері
Коли ми говоримо про гроші, це, в першу чергу, стосується установок про отримання грошей та всього, що з цим пов’язано. Наприклад, гроші заробляються важкою працею, на всіх грошей не вистачить.
Нашого відношення до грошей та людей, у яких вони є. Наприклад - гроші - це погано, чи, всі багаті - погані люди.
Наших стосунків з іншими людьми - як приймати гроші, як їх віддавати, чи правильно брати гроші з близьких людей, чи треба давати в борг й т.д.
У підсумку, всі переконання про гроші надають певний відтінок лінзам наших окулярів
Наприклад, якщо у вас є проблеми з грошима, то відтінок лінз може бути "не дуже" й через них ви будете бачити весь навколишній світ у зміненому (негативному) кольорі.
Ви не можете мати одночасно протилежні переконання, які суперечать загальній концепції.
Наприклад, переконання - великих грошей не заробиш чесною працею та переконання - багаті люди - чесні та порядні, суперечать один одному, бо одне - має позитивне значення, а інше - негативне.
Відповідно, мозок має вибрати тільки те переконання, яке відповідає загальному відтінку лінз.
Якщо окуляри мають відтінок, умовно негативний, то позитивне твердження - багаті люди чесні та порядні, не буде відповідати загальній концепції й тому, воно буде просто проігнороване мозком.
Таким чином, мозок постійно підкріплює актуальність наявного відтінку лінз та фіксує його.
Він фокусується на подіях та явищах, які дають йому нові аргументи для підтвердження чинної думки та створює нові переконання, які відповідають загальному відтінку лінз.
Як працюють «рожеві окуляри» сприйняття реальності?
Наша підсвідомість збирає інформацію, яка надходить з навколишнього світу, але пропускає її через нашу лінзу сприйняття, тому у свідомість потрапляють дані, які відповідають певним критеріям.
Наприклад, ви маєте переконання - гроші даються важко. Відповідно, навіть, якщо ви будете бачити людей, які заробляють гроші легко та в задоволення - ви не надасте цьому значення, або, навіть, не помітите цього.
Якщо ж хтось з вашого оточення зверне вашу увагу на цей факт, й, навіть, приведе вагомі аргументи, які це підтверджують, на кшталт: «Дивись, ось людина, яка продовжує робити бізнес (працювати) та нормально заробляє зараз, не дивлячись на війну та кризу»
Ваш мозок одразу знайде виправдання, як правило найбільш примітивні та безглузді, щоб пояснити чи заперечити цей факт.
Ви скажете, що йому просто пощастило, що в нього зв’язки (схеми, бюджетні гроші), багаті батьки, що, насправді не все так очевидно й т.д.
Мозок буде намагатися зачепитися за будь-яку інформацію, лише б відстояти свої переконання та перевести увагу на інші теми, якомога швидше.
Щось, на кшталт: «Ой, все - я не хочу про це говорити…» :)
Раціоналізація - ще одна з особливостей нашого мозку.
Він завжди намагається раціонально пояснити та довести свої погляди та переконання, навіть якщо є вагомі аргументи, котрі ці погляди заперечують. Мозок завжди знайде логічне виправдання, іноді просто «висмокче» його з пальця.
Наприкінці ХІХ сторіччя відомий лікар-гіпнотизер Бернгейм провів експеримент. Людині під гіпнозом навіювали, що після того, як він вийде з гіпнотичного трансу, він повинен взяти парасольку одного з гостей заходу та відкрити її. Після того, як він це зробив, йому поставили питання, чому він це зробив.
Можна було б очікувати, що він скаже, щось, на кшталт: «Мені наказали так зробити», або «я це зробив, тому що щось спонукало мене зсередини».
Однак, відбулося зовсім інше. Піддослідний зніяковів, розгубився та видав таке, чому сам до кінця не вірив: «Я хотів поглянути, чи вона працює».
Коли ж його спитали, чому він взяв не свою парасольку, він був здивований та хутко повернув її на вішак.
Ці мотиви зовсім не відповідали істинній причині вчинку, та, очевидно, були видумані, але свідомість пацієнта вони повністю задовольняли. Він був переконаний, що відкрив парасольку з власного бажання, на те в нього були особисті причини.
Тобто, мозок вибудовує такий хід думок: «Якщо я так вважаю, якщо я так бачу, якщо в цьому переконаний - я правий, це є істиною». Тому, так важко переконати людину в будь-чому, адже це ставить під сумнів її уявлення про те, як влаштований світ та руйнує все її світосприйняття.
«Краще я лишу все так, як є, ніж буду будувати все спочатку. Я стільки в це вклав!». Будь-яка людина цінує та береже те, в що було вкладено багато часу та праці, ми не готові просто так - взяти й відмовитись.
Переконання не просто впливають на нашу думку чи сприйняття інформації. Згідно з нашими уявленнями мозок вибудовує і нашу поведінку.
Людина не усвідомлює та не помічає, як це відбувається. Більшість наших дій відбуваються автоматично, без усвідомлення, коли нашими діями керує наш мозок на підсвідомому рівні.
Можна сказати, що у нашого мозку знаходиться контрольний пакет акцій для контролю нашої поведінки, тому часто-густо ми потрапляємо в ситуації, які підтверджують актуальність наших уявлень, переконань та бачення.
Наприклад, людина намагається влаштуватись на роботу з більшою зарплатою. За всіма критеріями, він підходить на цю вакансію - відмінне резюме, зовнішній вигляд, досвід роботи, манера спілкуватись та триматись тощо.
Раптом, під час співбесіди, починає щось іти зовсім за іншим сценарієм. Претендент починає нервувати, думки розсіюються, мова стає не чіткою, поведінка - неадекватною.
Після співбесіди, приходить до тями й не може зрозуміти, що відбулося. Ніби в нього вселилась якась інша сутність.
Насправді ці зміни спричинили внутрішні автоматизми, мозок включив захисний режим, щоб не дозволити отримати цю посаду, адже більша зарплатня - та більша кількість грошей, перевищить встановлені ліміти.
Буває і так, людина довго шукає роботу, знаходить відмінну вакансію з гарною заробітною платнею, вищою та відмінними умовами. Проходить співбесіду, де йому дають добро і пропонують з понеділка приступати до роботи. Все, здається, вирішено. Радість та щастя, що все склалось. Але в останній момент приходить відмова з нечіткими поясненнями й знову повертається розчарування та негатив.
Інший приклад. Коли все склалось і на роботу взяли. Навіть виплатили зарплату за перший місяць. Все, здавалося б, налаштовується… але, раптом, починається криза - організація не справляється зі своїми зобов’язаннями, людей скорочують, з/п людей зменшують, премії відміняють тощо.
Варіантів може бути безліч, суть залишається незмінною. Ми повертаємось на той же рівень (звичний та оптимальний для нас), з якого ми починали.
Це буде продовжуватись постійно, поки ми маємо переконання, наприклад «гроші - це погано!» чи інші, за змістом, схожі. Щоб ми не робили, мозок не дасть нам можливості побачити та реалізувати будь-які варіанти, щоб заробляти більше, простіше і т.д.
На основі звичних уявлень про світ - так би мовити, окулярів, через які ми дивимось на все довкола, мозок буде показувати нам тільки ті можливості, які дозволять нам залишатись на попередньому рівні.
Тому, деякі люди так і кажуть: «Я не бачу інших можливостей (шляхів)»
Без зміни тих «окулярів», які ми носимо, складно або неможливо вийти на інший рівень заробітків.
Ще один приклад (з іншої сфери)
Жінка має переконання, що всі чоловіки - «козли»
Можливо, вона зростала без батька і мати своїм ставленням, емоційними станами, словами сприяла (несвідомо, звичайно) формуванню відповідної установки.
Упродовж життя вона знаходила підтвердження своєму уявленню про чоловіків - з досвіду своїх подруг, художніх фільмів й т.д.
Надалі, коли почала вибудовувати свої стосунки, вийшла заміж - час від часу переконувалась, що «мама мала рацію». Всі чоловіки - зрадники, алкоголіки, ненадійні, не мужні, мало заробляють, думають тільки про себе… можете підставити своє продовження …
Як наслідок будемо чути в розмові такі формулювання: «Я ж казала, всі чоловіки - козли», «Ну чому мені одні алкани попадають?, «Він же був спочатку нормальним.., а виявився…»
Насправді ж, згідно з тим уявленням, яке сформувалось на глибинному рівні у цієї жінки, її сприйняття світу стало викривленим. Вона почала бачити чоловіків, довкола, через скельця своїх «рожевих» окулярів, які їй показували все в певному кольорі.
ЇЇ емоційний стан почав змінюватись та підлаштовуватись під таке сприйняття світу. Змінилась і її поведінка.
Саме її слова, відношення, вчинки - починали впливати на чоловіків, які опинялись поряд і вона перетворювала «нормального» чоловіка на «козла», щоб підтвердити таке своє уявлення.
Чоловік стає таким не за збігом обставин, а реагуючи відповідним чином на поведінку, відношення та вчинки цієї жінки.
Виходить замкнуте коло
Також, таке уявлення, з самого початку, налаштовує на пошук «козлів». «Не козли» просто несвідомо відсіюються.
Те ж стосується й грошей.
Наприклад, людина бачить тільки ті способи заробітку, де можна заробляти важкою працею, та не звертає увагу на інші, легші способи заробітку.
Немає поганих чи гарних переконань (уявлень про світ). Вони можуть бути ефективні чи неефективні, відносно тих цілей, які ми перед собою ставимо.
Всі переконання потрібні.
Кожне уявлення призначене для виконання певних задач, як правило, слугує для нашого виживання. Звичайно, ми можемо розв'язати ці задачі іншими способами, а не тими, якими вважає ваш мозок.
Саме тому, що ці способи обмежують нас в досягненні наших цілей, їх називають переконаннями, які обмежують.
Згадайте приклад з куркою. Якщо у вас з’явилась велика каструля, в яку ви можете покласти курку цілою, для чого вам відрізати у неї голову?
В нашому прикладі, уявлення «багаті люди - погані» може обмежувати нас в збільшенні доходів, як механізм, який захищає нас від того, щоб стати поганою людиною.
З точки зору мозку - це дуже важлива та благородна мета (не дати нам стати поганим). Інша справа, що для нас та нашого життя ця установка не є ефективною та заважає нам більше заробляти.
Світ - це ілюзія.
Головне правило життя - не заплутатись у власних ілюзіях.
Уявлення (установки, переконання) не є істинними
Це певні механізми, які дають нам змогу адаптуватись до виживання в навколишньому світі.
На додаток, сам світ, який ми сприймаємо - також не є істинним. Це певна модель реальності, яку створює наш мозок (далі ви в цьому ще більше переконаєтесь)
Йдемо далі.
Наші уявлення - це наша інтерпретація (розшифровування) певних явищ та подій - яке формує наше сталення до них та їх оцінку.
Насправді одна й та ж ситуація завжди має кілька інтерпретацій (значень), кожну з яких можна назвати правдою.
Будь-яка ситуація є «позитивною» та «негативною» одночасно. Наш мозок, залежно від лінз через які ми дивимось на світ, привчився бачити тільки один бік реальності. Ми будемо вчити його бачити по-іншому.
Як кажуть просвітлені майстри - світ не поганий та не хороший, він такий, як є.
Кілька прикладів.
Ситуація одна, а сприйняття - протилежні.
Цікаво, що з дивлячись на вас боку, ця ситуація також буде виглядати по-різному.
Одні спостерігачі можуть подумати, що ви як жебрак збираєте дріб’язок на вулиці. Інші - що ви турботливо ставитесь до грошей.
Ми вже знаємо, що погляд на нас сторонніх людей - це лише наслідок їхнього сприйняття світу, їх уявлень про світ, через які вони, ніби через «окуляри», дивляться на світ довкола.
На одні й ті ж речі ми можемо дивитись з різних боків, виходячи з наших уявлень.
Анекдот
Жив-був єврей, який завжди бідкався на своє життя. Скільки б він не заробляв, йому все чогось бракувало. Так він і ходив, завжди занурений у свої думки: «Не вистачає на це, не вистачає на те...»
Одного разу він йшов зранку на роботу та посеред дороги знайшов купу грошей. Зрадів, зібрав та забрав з собою. Йшов і думав, куди ж він їх витратить, що купить.
Коли знайшов спокійне місце та перерахував гроші - засмутився. Йому знову не вистачало.
Інший приклад.
Одна й та ж річ - ГРОШІ, а люди бачать та сприймають їх зовсім по-різному, спираючись на свої переконання, знову ж таки.
Як ми вже розібрались, переконання формуються з дитинства. Упродовж життя ми постійно отримуємо певні підтвердження від зовнішнього середовища в цьому нам допомагають батьки, друзі, колеги, телебачення, газети, фільми.
Наші уявлення здобувають свою силу, якщо так можна сказати, не одразу.
На початковому етапі, наш мозок намагається підтвердити наші уявлення, збираючи факти та підтвердження з чужого досвіду - розмови та плітки, батьки, друзі, близькі люди, знайомі, передачі та історії з радіо, телебачення, соц.мереж, художніх фільмів тощо.
У підсумку, це формує достатню доказову базу і наші переконання перетворюються на стабільну «лінзу» сприйняття в наших «рожевих» окулярах.
Мозок починає маніпулювати увагою та органами сприйняття, фокусуючи нашу увагу саме там, де потрібно, щоб доводити, що ці переконання та наші уявлення - істинні.
На завершальному етапі мозок починає підлаштовувати все життя під ці установки. Ви починаєте себе вести особливим чином.
Якщо спочатку ви просто чули про чужий досвід, який підтверджує якусь думку чи ідею, тепер ви самі стаєте головним героєм чи другорядним учасником схожих подій, підтверджуючи все на власному досвіді.
Цікаво й те, що мозок не тільки намагається підтвердити свої переконання, але й максимальним чином намагається поширити його серед інших людей. Це працює як вірус. Таким чином, мозок отримує цілковиту підтримку своїх переконань ззовні, суттєво стабілізуючи знайому та зрозумілу картину реальності.
Як виглядають переконання (установки, уявлення)
Наприклад
1. А = Б
2. А => Б, якщо А, то Б
3. Повинен / треба …
4. Неможливо/нереально
Практичне завдання
Випишіть перелік своїх переконань на тему грошей. Ваші уявлення про гроші, достаток, багатих людях, котрі несуть в собі негативний заряд чи якось вас обмежують. Які кидають тінь на фінансову сферу, взагалі
Це можуть бути загальні та абстрактні формулювання
Наприклад:
Також, це можуть бути більш конкретні та детальні твердження
У виконанні цієї вправи, немає якихось правил та обмежень. Пишіть ВСЕ, що думаєте і ВСЕ, що приходить вам в голову. Якщо ви подумали про щось і вагаєтесь - писати вам це чи ні, пишіть!
Це можуть бути не тільки загальноприйняті твердження чи те, що ви чули десь, але й ваші особисті переконання, котрі сформувались у вас, якимось чином.
Уявлення чи твердження, про які ми говоримо, не обов’язково повинні бути глобальними, загальновизнаними, перевіреними десятками поколінь. Це може бути просто ваша думка з якогось приводу, яку ви почули колись, чи випадково стали свідком
Приклад не в тему.
В шкільні роки, я любив ходити, як в нас казали, на стадіон - «лазити» по спортивних знаряддях. Бруси, перекладини, лабіринти тощо.
Одного разу, копіюючи когось, я заліз на бруси та повис головою вниз, зачепився підколінними ямками за перекладину. Не втримався, впав та заламав ключицю.
З тих пір я ніколи більше не повисав головою вниз. Тепер я розумію чому - мій мозок стримує мене, каже «Це небезпечно!»
Та ж історія з катанням на скейті, катяючись на якому я зламав руку. Більше на скейті я не катаюсь :)
Можливо, в ранньому дитинстві ваш батько вам сказав, що давати гроші друзям в борг - це ваше зобов’язання, як друга і ця думка закарбувалась у вас на все життя. Тепер ви завжди намагаєтесь це робити, хоч до кінця не усвідомлюєте, чому це потрібно робити.
Ще одна тонкість, якої потрібно дотримуватись під час виконання цієї вправи.
Кожен новий рядок ви починаєте зі слів: «В мене є ілюзія, що …», а далі вже пишете своє твердження (уявлення, переконання)
Наприклад:
Чому таке формулювання ефективне?
Раніше ми говорили про те, що всі наші уявлення - це певні ілюзії. Саме ж слово «ілюзія» несе певний зміст - ніби піддає сумніву ці твердження.
Коли ви просто кажете «Всі багаті люди жадібні»- це сприймається як певний постулат з яким важко сперечатися.
Коли ж ви кажете: «В мене є ілюзія, що всі багаті люди жадібні»- це твердження стає більш крихким та не таким безумовним.
Коли ви напишете таким чином весь перелік своїх переконань, які обмежують, лінзи, у ваших «рожевих» окулярах стануть не такими суворо рожевими й почнуть пропускати «світло й іншого кольору», а ваше світосприйняття стане більш об’ємним.
Скільки пунктів писати? Мінімум - 100. Якщо ви хочете більш потужних результатів в житті, пишіть більше - 150-200
Це буде не просто, мозок буде чинити супротив. Він не хоче нічого змінювати й намагається залишити все, як є. Періодично, у вас може виникати зупинка та враження, що ви більше не здатні нічого згадати та написати.
Але це ілюзія та захисна реакція. Ви можете набагато більше.
Продовжуйте концентрувати увагу на завданні й зможете написати ще 10 пукнтів. Потім зупинка та ще 10 і т.д.
Не лінуйтесь. Це ваші результати. Це ваше майбутнє.
Кожного разу, коли ви зупиняєтесь, повертайтесь до таких питань:
Ці питання допоможуть вам налаштуватись на потрібну хвилю!
Як варіант, весь перелік можна розкласти на 4 списки та писати їх по черзі.
Наприклад:
1 - Загальні про гроші
2 - Про достаток та багатих людей
3 - Про заробіток та отримання грошей
4 - Про свої здібності та відношення з грошима
Завдання немаленьке, згоден. На виконання його потрібно буде виділити годину, можливо і більше. Але воно вартує того. Можливо, ви будете писати його в кілька заходів, теж підходить.
Після того, як випишете всі свої установки, перечитайте його, щоб побачити цілісну картинку світу грошей, яку ви сприймаєте через лінзи своїх «рожевих окулярів» та які уявлення заважають вам перейти на інший фінансовий рівень.